Обов'язкова вакцинація працівників медичних та геріатричних закладів

З початку пандемії в будинках для людей похилого віку та закладах для людей з обмеженими можливостями неодноразово спостерігалися спалахи вірусу, які іноді супроводжувалися високим рівнем смертності. Щоб запобігти проникненню вірусу в ці заклади та його поширенню, важливо, щоб персонал, який там працює, був повністю вакцинований. Однак незважаючи на те, що на початку вакцинальної кампанії медичному та медсестринському персоналу було рекомендовано вакцинуватися, серед цієї групи людей залишилося багато невакцинованих.

Обов'язкова вакцинація діє з 16.03.2022 року по 31.12.2022 року. Дата 16.03.2022 року була встановлена з урахуванням того, щоб дати працівникам таких закладів, які ще не отримали щеплення від COVID-19, достатньо часу для проведення повної серії щеплень.

Сертифікат вакцинації (§ 2 № 3 Постанови про виняткові заходи щодо захисту від COVID-19), який має відповідати вимогам Інституту ім. Пауля Ерліха щодо використовуваних вакцин, кількості щеплень, необхідних для повного вакцинального захисту, кількості ревакцинацій, необхідних для повного вакцинального захисту, а також інтервалів часу, які мають бути дотримані для забезпечення повного вакцинального захисту, після вакцинації, а також між окремими щепленнями та ревакцинацією.

Довідка про одужання після коронавірусу (§ 2 № 5 Постанови про виняткові заходи щодо захисту від COVID-19), яка має відповідати вимогам Інституту ім. Пауля Ерліха щодо виду тестування для підтвердження перенесеної інфекції, часового інтервалу, який має пройти після проведення тесту для підтвердження перенесеної інфекції, або підтвердження про скасування карантину, накладеного внаслідок перенесеної інфекції, а також часового інтервалу, який має бути дотриманий при тестуванні на виявлення ознак перенесеної інфекції.

У разі наявних медичних протипоказань може бути пред’явлена медична довідка, яка підтверджує, що вам не можна робити щеплення від COVID-19.

Довідка про одужання після коронавірусу:
відповідно до вказівок Інституту ім. Роберта Коха довідка про одужання після коронавірусу є дійсною, якщо тест було зроблено не менш ніж 28 днів і не більш ніж 90 днів тому. Для подорожей, тобто для в’їзду в інші країни ЄС, довідка про одужання дійсна протягом 6 місяців.

Сертифікат вакцинації:
у Німеччині сертифікат базової вакцинації діє безстроково. З 01.02.2022 року цифрові сертифікати вакцинації ЄС для подорожей діють 9 місяців. Це правило стосується тільки повної базової імунізації. Ревакцинація (бустерне щеплення) має необмежений термін дії.

Постанова про виняткові заходи щодо захисту від COVID-19 визначає:

• Свідоцтво вакцинації має бути видане німецькою, англійською, французькою, італійською або іспанською мовою.
• вакцини, дозволені Інститутом ім. Пауля Ерліха для проведення вакцинації: Biontech, Moderna, Astrazeneca, Johnson&Johnson або Novavax.
• Має бути дотримана необхідна кількість доз щеплень та інтервали вакцинації.

Що стосується сертифікатів, виданих країнами ЄС, то всі вони визнаються у рівній мірі.

Ні, закон не передбачає винятків або можливості звільнення від вакцинації з релігійних мотивів. Особа, без якої заклад не може обійтися, може отримати тимчасове звільнення від заборони відвідування закладу (наприклад, на три місяці). Якщо ця особа не отримає щеплення протягом цього часу, їй необхідно знайти заміну.

Вирішальною є дата першого щеплення: дані осіб, які отримали перше щеплення, передаються до департаменту охорони здоров’я, при цьому на них не накладається заборона відвідувати заклад, в якому вони працюють, і вони можуть продовжувати там працювати. Однак обов'язковою умовою є те, щоб ці особи отримали повну серію щеплень.

Обов’язкова вакцинація поширюється на:

• спеціальні заклади спільного проживання людей з обмеженими можливостями та на майстерні для людей з інвалідністю відповідно до § 219 Соціального кодексу, том IX та інші подібні установи денного перебування (наприклад, центри денного догляду);
• Майстерні для людей з інвалідністю.
• стаціонарні заклади (наприклад, супроводжувані групи спільного проживання дітей та підлітків з обмеженими можливостями) та напівстаціонарні заклади (наприклад, лікувально-педагогічні центри денного догляду, лікувально-педагогічні дитячі центри денного догляду) для дітей та підлітків з обмеженими можливостями;
• стаціонарні чи напівстаціонарні заклади для дітей та підлітків з розумовими вадами.

При цьому не беруться до уваги

• Інклюзивні центри денного перебування для дітей.
• Притулки для безхатьків.

Щодо реабілітаційних закладів не має значення, у якому обсязі надаються послуги (стаціонарні, амбулаторні). Особи, які там працюють, підлягають обов'язковій вакцинації. До медичних реабілітаційних закладів відносяться в тому числі й заклади трудової медичної реабілітації (І та ІІ етапи) та реабілітаційні заклади для психічно хворих та інвалідів.

• Стаціонарні та напівстаціонарні геріатричні заклади (будинки для людей похилого віку, заклади денного й нічного догляду, заклади короткочасного догляду).
• спеціальні заклади спільного проживання людей з обмеженими можливостями та на майстерні для людей з інвалідністю відповідно до § 219 Соціального кодексу, том IX та інші подібні установи денного перебування (наприклад, центри денного догляду);
• Майстерні для людей з інвалідністю.
• стаціонарні заклади (наприклад, супроводжувані групи спільного проживання дітей та підлітків з обмеженими можливостями) та напівстаціонарні заклади (наприклад, лікувально-педагогічні центри денного догляду, лікувально-педагогічні дитячі центри денного догляду) для дітей та підлітків з обмеженими можливостями;
• стаціонарні чи напівстаціонарні заклади для дітей та підлітків з розумовими вадами.

При цьому не беруться до уваги:

• Інклюзивні центри денного перебування для дітей
• Притулки для безхатьків.

Щодо реабілітаційних закладів не має значення, у якому обсязі надаються послуги (стаціонарно, амбулаторно). Особи, які там працюють, підлягають обов'язковій вакцинації. До медичних реабілітаційних закладів відносяться в тому числі й заклади трудової медичної реабілітації (І та ІІ рівнів) та реабілітаційні заклади для психічно хворих або інвалідів.

Що стосується закладів і служб професійної реабілітації згідно з § 51 Соціального кодексу, том IX (центри професійного навчання, центри професійного підвищення кваліфікації та аналогічні установи), не має значення, у яких рамках надаються послуги (стаціонарно, амбулаторно). Особи, які там працюють, підлягають обов'язковій вакцинації.

Служби професійної реабілітації – це, зокрема, служби професійної інтеграції, працівники у рамках підтримуваного працевлаштування та бюджету, що виділяється на працевлаштування і навчання, а також компанії, які надають послуги зі сприяння в працевлаштуванні.

Ознайомтесь з переліком, наведеним у § 20a, п. 3 Закону про захист від інфекційних захворювань, та з відповідями на поширені запитання про обов'язкову вакцинацію працівників медичних та геріатричних закладів Міністерства охорони здоров’я ФРН. Обов'язкова вакцинація поширюється на:

• амбулаторні геріатричні заклади відповідно до § 72 Соціального кодексу, том XI, а також на окремих осіб відповідно до § 77 Соціального кодексу, том XI;
• амбулаторні служби догляду, які надають амбулаторну інтенсивну терапію в закладах, групах спільного проживання або в закладах з іншими формами спільного проживання.
• згідно з відповідями Міністерства охорони здоров’я ФРН на поширені запитання, особи, які працюють в амбулаторних супроводжуваних групах спільного проживання, в яких здійснюється лікування, опіка або догляд за людьми похилого віку або людьми, які потребують догляду.

Наступні заклади та підприємства на території землі Баден-Вюртемберг не підпадають під дію § 20a Закону про захист від інфекційних захворювань:

• Всі заклади соціального захисту дітей та молоді в Баден-Вюртемберзі, навіть якщо в них здійснюється догляд лише за кількома пацієнтами з обмеженими можливостями.
• заклади та підприємства згідно з § 35a Соціального кодексу, том VIII, в яких надаються послуги дітям та підліткам з вадами розумового розвитку або з ризиком виникнення вад розумового розвитку;
• деякі проекти служб опіки та департаменту у справах молоді федеральної землі, які здійснюються не в рамках програм превентивної допомоги батькам (Frühe Hilfe).

Однак, якщо заклад соціального захисту дітей та молоді безпосередньо пов’язаний із закладом, на який поширюється вимога про обов'язкову вакцинацію працівників медичних та геріатричних закладів відповідно до § 20a Закону про захист від інфекційних захворювань, і цей заклад є юридичною особою, а отже закладом у значенні § 2 п. 15 Закону про захист від інфекційних захворювань, то на нього розповсюджується вимога про обов'язкову вакцинацію працівників медичних та геріатричних закладів відповідно до § 20a Закону про захист від інфекційних захворювань. На підставі цього визначення громадські та незалежні представники закладів та департамент федеральної землі у справах молоді звільняються від обов’язкового інформування департаменту охорони здоров’я у встановлений термін про працівників, які, можливо, не були вакциновані.

В законі застосоване широке формулювання, тому не грає ролі, чи має особа, яка працює у закладі / на підприємстві, безпосередній контакт із вразливими групами людей. Виняток становлять лише випадки, коли через характер їхньої діяльності може бути цілковито виключена вірогідність будь-яких контактів з людьми, що входять до груп ризику, та з працівниками, які мають безпосередній контакт з цими групами людей (наприклад, якщо вони знаходяться в окремих адміністративних будівлях).

Інклюзивні підприємства – це підприємства, які діють на загальному ринку праці. На них розповсюджуються ті самі норми, що й на інші підприємства, де працюють люди з тяжкою інвалідністю. Особи, які працюють в інклюзивних підприємствах, в принципі не повинні надавати сертифікат вакцинації.

Відповідно до § 20а Закону про захист від інфекційних захворювань, вимога про обов'язкову вакцинацію працівників медичних та геріатричних закладів поширюється на всіх осіб, які працюють у вищезазначених закладах – незалежно від того, чи це самозайнята особа, чи найманий працівник. Тобто вона застосовується до працівників, а також до власників медичних практик та адміністраторів цих закладів.

Вид зайнятості (трудовий договір, тимчасове працевлаштування, стажування, посада державного службовця) у цьому випадку не має значення. Тому ця вимога застосовується також до волонтерів та стажерів / практикантів.

• Дієтологи
• Ерготерапевти
• Акушери
• Логопеди
• Масажисти і медичні працівники фізіотерапевтичних кабінетів
• Ортоптисти
• Фізіотерапевти
• Подологи

Усі особи, які вже працюють у зазначених закладах / підприємствах (штатний персонал), повинні до кінця 15 березня 2022 року надати керівництву закладу / підприємства дійсний сертифікат вакцинації, довідку про одужання або довідку про медичне протипоказання.

З 16 березня 2022 року особи, які приймаються на роботу у відповідні заклади / підприємства, зобов’язані перед початком роботи надати керівництву закладу / підприємства документ, що підтверджує вакцинацію. Особа, яка не надасть такий документ, не може бути прийнята на роботу.

У цьому випадку слід розрізняти наступне:

Особи, які мають прийматися на роботу після 16 березня 2022 року, не можуть бути зараховані до штату / допущені до роботи у зазначених закладах / підприємствах.

Якщо до 15 березня 2022 року особа зі штатного персоналу не надасть документи, що підтверджують вакцинацію, або якщо виникнуть сумніви щодо достовірності чи правильності поданого документу, що підтверджує вакцинацію, керівництво відповідного закладу / підприємства має негайно повідомити про це компетентний департамент охорони здоров’я та надіслати відповідні особові дані до департаменту охорони здоров’я. Департамент охорони здоров’я вивчить даний випадок та попросить вказану особу надати відповідний підтверджувальний документ.

Якщо відповідний документ не буде наданий протягом встановленого періоду, департамент охорони здоров’я може заборонити цій особі доступ у заклад / на підприємство та можливість працювати у даному закладі / на підприємстві, або ініціювати процедуру стягнення штрафу.

Так, з 16 березня 2022 року. Навіть якщо департамент охорони здоров’я не отримував повідомлення від керівництва закладу / підприємства, усі особи, на яких розповсюджується вимога про обов'язкову вакцинацію, зобов’язані на вимогу департаменту охорони здоров’я надати необхідний підтверджувальний документ. Якщо особи, на яких розповсюджується вимога про обов'язкову вакцинацію, не надають цей документ, на них може бути накладено штраф.

Департаменту охорони здоров'я мають бути надані наступні особові дані: прізвище та ім’я, стать, дата народження, адреса основного або звичайного місця проживання та, якщо відрізняється, адреса поточного місця проживання відповідної особи та, якщо є, номер телефону і адреса електронної пошти. Міністерство соціальної політики, здоров'я та інтеграції створило спеціальний цифровий портал для подачі такої інформації, який дозволить відповідним закладам / підприємствам максимально простим та надійним шляхом виконувати визначені законом зобов’язання щодо надання інформації, а департаменту охорони здоров’я забезпечить можливість оперативно отримувати та обробляти цю інформацію.

Для цієї мети запроваджено єдиний цифровий портал подачі інформації на рівні федеральної землі, через який відповідні підтверджувальні документи надсилаються до департаменту охорони здоров’я.

Інформацію потрібно надсилати до департаменту охорони здоров’я того району, у якому зареєстрований заклад / підприємство, в якому працює відповідна особа.

Особа, на яку розповсюджується ця законодавча норма, на вимогу департаменту охорони здоров'я зобов'язана надати відповідний підтверджувальний документ. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності або правильності поданої довідки про медичні протипоказання, департамент охорони здоров’я може призначити медичне обстеження, щоб визначити, чи дійсно відповідна особа не може бути щеплена від коронавірусу SARS-CoV-2 через медичні протипоказання.

Якщо зазначена особа не виконає вимогу про надання підтверджувального документу протягом встановленого періоду часу або не погодиться пройти призначене департаментом охорони здоров’я медичне обстеження, департамент охорони здоров’я може заборонити такій особі доступ у заклад / на підприємство або можливість працювати у даному закладі / на підприємстві.

Особи, які не надали підтверджувальний документ на вимогу департаменту охорони здоров'я, надали його неналежним чином, у неповній формі або несвоєчасно, або не виконали розпорядження департаменту охорони здоров'я, яке підлягає обов'язковому виконанню, вчиняють адміністративне правопорушення відповідно до § 73 абз. 1а п. 7f та 7h Закону про захист від інфекційних захворювань.

У цьому випадку заперечення та позов про скасування розпорядження про медичне обстеження або про заборону доступу у заклад / на підприємство чи можливості працювати у даному закладі / на підприємстві не мають призупиняючої дії.

Якщо пізніше буде здійснено повну вакцинацію, заборона доступу у заклад / на підприємство або можливості працювати у даному закладі / на підприємстві скасовується.

Ці норми, встановлені для штатного персоналу закладу / підприємства, поширюються також на сторонніх постачальників послуг, які до 16 березня 2022 року співпрацювали з цим закладом / підприємством на регулярній основі. Це означає, що у таких випадках керівництво закладу / підприємства повинно повідомляти також про сторонніх працівників. І навпаки, норми, які застосовуються при прийомі на роботу нових працівників, розповсюджуються також на постачальників послуг, які починають регулярну співпрацю з такими закладами / підприємствами.

Загалом, на тих, хто має право на пільги (отримувачі особистого бюджету), та працевлаштовує людей у рамках особистого бюджету згідно з § 29 Соціального кодексу, том IX, також розповсюджується вимога про обов'язкову вакцинацію працівників медичних та геріатричних закладів.

У цих умовах, коли працівники працюють у рамках особистого бюджету, департаменти охорони здоров’я при здійсненні контролю повинні враховувати, що особливе значення має забезпечення обслуговування, оскільки практично неможливо забезпечити заміну окремих осіб.

Це можливо, якщо характер вашої діяльності виключає будь-які контакти з людьми, що входять до груп ризику.

Особи, які на кінець періоду (15 березня 2022 року) перебувають на лікарняному або у відпустці по догляду за дитиною, повинні надати підтверджувальний документ лише після повернення на роботу.

У самозайнятих осіб, які підпадають під дію положень § 20a Закону про захист від інфекційних захворювань, відсутнє керівництво закладу / підприємства, якому можна було б надати підтверджувальний документ до 15 березня 2022 року. Тому у цих випадках підтверджувальні документи мають бути відповідно зафіксовані, щоб у разі офіційної перевірки можна було довести, що вони були наявні на момент закінчення зазначеного терміну.

При прийомі на роботу нових працівників діє наступне правило:

• Особи, які повинні приступити до роботи після 16 березня, але які до початку роботи не надали керівництву закладу сертифікат вакцинації чи довідку про одужання, не можуть бути допущені до виконання своїх трудових обов'язків.
• З 16 березня роботодавець повинен відсторонити цих осіб від виконання трудових обов'язків – без відшкодування заробітної плати. У цьому випадку застосовується принцип трудового права: Заробітна плата нараховується за виконану роботу.

До працівників, які уже працюють у закладі / на підприємстві, застосовується наступне правило:

• Якщо до 15 березня працівники не нададуть підтверджувальних документів, вони поки що можуть продовжувати працювати.
• Однак після того, як департамент охорони здоров’я винесе рішення про заборону відвідування закладу / підприємства чи роботи в ньому, і це рішення набуде чинності, такі особи більше не зможуть виконувати свої трудові обов'язки. У такому випадку вони також втрачають право на заробітну плату.
• Роботодавець може оголосити таким працівникам попередження. Це робиться з розрахунку на те, що загроза серйозних наслідків для трудових відносин може позитивно вплинути на працівника.
• Якщо у відповідь на попередження працівник не надасть сертифікат вакцинації, довідку про одужання або довідку про медичне протипоказання, у якості крайньої міри роботодавець може розглядати звільнення.
• Звільнення завжди вимагає всебічного зважування інтересів та перевірки на відповідність принципам пропорційності та розумності. Перевірка включає зокрема наступні аспекти:
  • тривалість трудових відносин
  • терміни обов'язкової вакцинації
  • морально-етичне рішення законодавця про те, що за певних умов діяльність можлива також без імунізації
  • робота без прямого контакту з пацієнтами, в тому числі віддалено, з дому